Усний журнал в 3 - А класі " Ми пам`ятаємо тебе, Тарасе. "

Смолінське НВО

«Загальноосвітня школа І – ІІІ ст. –

гімназія, позашкільний заклад»

        «Ми пам’ятаємо

         тебе, Тарасе»

             Усний журнал в 3 – А класі

               

                        

                                         Вчитель Коваленко О.І.

                                                     

                              

2018 рік

    Мета: ознайомити з життєвим шляхом великого сина українського народу- Т.Г. Шевченка; виховувати любов і повагу до спадщини, яку нам залишив поет; вчити дітей наслідувати Т.Шевченка та виконувати  його заповіти.

   Тип уроку: мультимедійна презентація

     І. Вступна бесіда

  Вч.   Ви, діти, знаєте, що наша земля зветься Україна, ми звемося українці. Ми любимо свою країну, шануємо і поважаємо всіх інших людей Землі.

       А чи знаєте ви, діти, що Україну шанують у світі теж? Коли згадують про Україну в якійсь далекій, чужій країні, то при цьому обов'язково називають ім'я Тараса Шевченка?  І чи знаєте ви, діти, що пам'ятники  нашому Шевченкові стоять під небом у далекій Канаді, Угорщині, Америці, Франції, Празі? Його іменем названо вулиці у Франції та Аргентині, у країнах СНД.

      Так, Шевченка шанують у світі. Він ніби представляє нас, українців, народам світу. Та найбільше пишаємось  Шевченком ми, українці. Він наш великий поет, наша честь і слава. І нам потрібно знати його твори, його життя. Ми називаємо його Кобзарем. Так поет назвав книгу всього свого життя - «Кобзар», вона стала настільною книгою всього нашого народу.

  Від Бога у Шевченка талант  малювати, писати вірші, співати який пішов у люди.

  Уч.  Кобзарем його ми звемо,

         Так від роду і до роду,

         Кожен вірш свій і поему

         Він присвячував народу.  (М. Рильський)

  Вч.   Відкриваємо першу сторінку журналу.  «Дитячі роки Тараса»

  - Ось уже майже  два століття 9 березня кожного року є   особливою датою в нашій країні. У цей день Україна вшановує свого великого сина Т.Г. Шевченка. У цьому році минає 204 роки від дня його народження.

    Уч. У старій хатині в кріпака колись

           В тихий день весняний хлопчик народивсь. (Слайди)

                                                                  

  

     

Колесо, яке було покладено                         В хаті  Шевченків  завжди  

під  хатою Шевченків                                 було  чисто та затишно

            1 уч.  Хлопчикові хотілося знати, чому дерева на осінь листя скидають, звідки птахи прилітають, чого сонце лягає спати і багато - багато іншого. Не раз задумувався Тарас над тим, чи є край землі і чи далеко до нього. Від діда він чув, що там, де сонце лягає спати, небо підпирають стовпи.  Де ж  вони? - міркував.

    Виходить мати і малий Тарас.

Хл. Матусю, а правда , що небо на залізних стовпах тримається?

Мати. Так, синочку, правда                          

Хл. А чому так багато зірок на небі?

Мати. Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає, бачив?

Хл. Бачив, матусю, бачив... Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

Мати. Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь - ледь тліє. А коли  добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно, і світло це далеко видно.

Хл. Матусю, я буду добрим. Я хочу. щоб моя свічечка  світила найясніше.

Мати. Старайся, мій хлопчику

   2 уч. Таким допитливим і кмітливим  зростав малий Тарас. Батько гордився ним, брав його влітку з собою, коли їхав із чумацькою валкою. Чимало почув і побачив тоді Тарас. Коли ж йому виповнилося 8 років, батько віддав його в науку до дяка. За найменшу провину карав він своїх учнів різками. Уже відомим поетом Шевченко згадував ту школу, куди привела його кріпацька доля.

  Уч. Ти взяла мене маленького за руку

І хлопця в школу одвела

До п'яного дяка в науку.

Учися, серденько, колись

З нас будуть люди, - ти сказала.

3        уч. Та недовго тривала Тарасова наука. Несподіване горе

випало на долю маленького хлопчика. Замучена важкою працею, на 32 році померла мати.

    Уч.  Там матір добрую мою

            Ще молодую у могилу

            Нужда та праця положила

                    Біля могили матері Тараса (слайд)

4        уч. Незадовго після смерті матері, раптово, простудившись

у дорозі, помер і батько. Вмираючи, казав він, що Тарасові маєтку не залишає, бо з нього буде або дуже велика людина, або велике ледащо. Одинадцятирічний хлопчик залишився сиротою, беззахисним і недоглянутим.

   Уч. Там батько, плачучи з дітьми

(А ми малі були і голі),

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині!... А ми

Розлізлися межи людьми,

Мов мишенята. Я до школи -

Носити воду школярам.

 Вч. Тарас наймитує в школі, а потім пасе громадську череду.

5        уч. Пішов Тарас  тинятися по чужих людях: рубав дрова, топив піч,

носив воду школярам, був і пастухом, і погоничем, і нянькою. Про своє нелегке дитинство він згадує у своїх віршах «Думка», «Тяжко, важко в світі жити», «Мені тринадцятий минало».

Вч.  Минуло 20 років, і він з болем згадував своє дитинство у вірші

«Мені тринадцятий минало»  Читає учень.

Вч. Перегортаємо 2 сторінку. «Шевченко - художник» (слайд)

6        уч. Незважаючи на те, що народився поет в бідній кріпацькій сім'ї, і

дитинство його було тяжким та безрадісним, малий Тарас ріс допитливим та розумним хлопчиком. Тарас наймитував, а випадала вільна часина - читав і малював. Вечорами по закутах, щоб ніхто не бачив, плакав з горя, але думка навчитися малювати  у  хлипківського маляра не залишала хлопчика. Маляр згодився навчити хлопця малювати, але  Пан Енгельгардт забрав його до себе в Петербург, і Тарас став козачком.

    Уч.  Хоче малювати, прагне він до знань,

Та за це багато зазнає знущань

Нишком він малює статуї в саду,

Вночі пише вірші про людську біду.

  7 уч. У Петербурзі пан   Енгельгардт, врешті побачивши талант свого кріпака і бажаючи мати  власного художника, дозволив Тарасові вчитися малювати у майстра живописних справ Ширяєва. Зустріч з російськими художниками Брюлловим, Венеціановим та поетом Жуковським змінила долю Тараса Шевченка. Вони побачили здібності молодого художника і 22 квітня 1838 року викупили його з неволі. Йому було 24 роки. І з травня 1838 року Тарас став учнем Брюллова  - почав навчатися в Петербурзькій академії мистецтв.

   

 8 уч. Яке то щастя бути вільною людиною! «Живу, учуся, нікому не кланяюсь, і нікого не боюся... велике щастя бути вільним чоловіком...» - писав Тарас до брата Микити.

     Вч.  Ще одна подія знаменна не тільки в житті Тараса, а й важлива для всієї України - вихід у світ книги - віршів «Кобзар» у 1840 році.  «Кобзар» належить до тих книг, які найбільше друкують і читають в усьому світі. То є святиня, національна Біблія.

     Вч.   Перегортаємо 3 сторінку журналу. «Шевченко - борець за волю народу»

 Вч.   Тарас  Шевченко виправдав надії своїх друзів. Він закінчив Петербурзьку художню академію з 2 срібними медалями і званням «вільного» художника. Він малював портрети, картини, ілюстрував свої вірші.  Після закінчення академії  Шевченко приїхав до Києва, працював художником, став членом Кирило - Мефодіївського братства, яке боролося проти панів і царя. Але царська влада  знайшла бунтівні Тарасові вірші і його було заарештовано.

     9 уч.  Дуже жорстоко покарали за це поета і художника - 10 років солдатської муштри, які і надірвали його здоров'я. За наказом царя йому заборонялось писати й малювати. Але зболена душа не могла мовчати - писав і малював Шевченко, ховаючи у «захалявні книжечки». Поет писав: 

 О думи мої! О славо злая!

 За тебе марно я в чужому краю

 Караюсь, мучусь... але не каюсь.

     Вч. Коли Шевченко був на засланні в далеких степах Казахстану, він дуже тужив за Україною. Ось послухайте, як ніжно й тужливо звучать його вірші. Грамзапис віршів Т.Шевченка та  пісня «Реве та стогне Дніпр широкий у виконанні хору.

  Діти читають вірші Т.Г. Шевченка  «Зоре моя, вечірняя»,  «Садок вишневий коло хати», «Реве та стогне Дніпр широкий», Вітер з гаєм розмовляє», «Сонце заходить», «Один у одного питають».

Вч. Доля України завжди хвилювала Великого Кобзаря. Він вірив у краще майбутнє свого народу.

      І на оновленій землі

      Врага не буде супостата,

      А буде син, і буде мати,

      І будуть люди на землі.

Вч. Перегортаємо 4 сторінку журналу. «Ми тебе не забудемо , Тарасе!»

     10 уч. Через 10 років звільнили поета і він повернувся до Петербурга. У 1859 році  востаннє відвідав Україну. В останні роки життя мріяв оселитися на Україні, у  хатині з вишневим садочком, але доля не судила йому цього звичайного людського щастя. Хворий поет дожив свій вік у Петербурзі. Будучи тяжко хворим він видав український буквар. Він думав про освіту свого народу.

     11 уч. 10 березня 1861 року великий Кобзар помер. Його було перевезено до Канева і поховано на Чернечій горі, як і заповідав великий поет.

    12 уч.    Прожив Т.Г. Шевченко 47 років, із них 24 роки був у кріпацтві, 10 років був у солдатській неволі та на засланні і лише 13 років був вільною людиною. Трагічною була доля Шевченка. Та його життя було як зірка: яскраво запалало, але  швидко погасло. Та сяйво його творів палає і зараз.

    Вч. Минуло майже 2 століття від дня народження славного сина України, але в багатьох українських родинах ви побачите прикрашений вишитим рушником портрет Кобзаря. Він є членом сім'ї, найдорожчою людиною.

    В селі Моринці, на Черкащині, де народився Т. Г. Шевченко створено музей. Щороку до нього приїздять тисячі людей.

    Музей в селі Моринці (слайд)

 У день народження Шевченка дорослі й діти йдуть до його пам'ятника, щоб поставити свічку, покласти квіти, почитати його вірші, поспівати пісні, вшанувати великого Кобзаря.

       

 Уклін тобі, Тарасе, великий наш пророче,

Для тебе вірно б'ється те серденько дитяче.

За тебе вічно б'ється, за твої заповіти,

Чого батьки не зможуть, те зроблять їхні діти.

Уч. Спи спокійно, Тарасе!

Нащадки твої

Словом шани й любові тебе  пом'янули,

і народи Вкраїни

Заповітів священних твоїх не забуде.

 Вірш Т Шевченка «Заповіт»  читає учениця Панченко Наталія

   ІІ. Підсумок уроку.

   Щороку тисячі людей приїздять на батьківщину Тараса Шевченка.

                Краса краю, де народився Тарас Шевченко (слайди)